Психіатрія Стенфорду отримала грант на дослідження нової ідеї: навмисне створення «біопсихологічного розладу» під час когнітивного тренування при легких когнітивних порушеннях (ЛКП) може зробити тренування більш ефективним для покращення повсякденного функціонування.
Дослідження
Дослідники з Медичної школи Стенфордського університету під керівництвом команди з кафедри психіатрії та поведінкових наук запускають дослідження, фінансоване нещодавно отриманим грантом. Проект зосереджений на ЛКП — стан, коли у людини спостерігається помітне когнітивне зниження, яке не є настільки серйозним, щоб заважати повсякденному життю. Команда перевірить, чи викликання специфічного типу «розладу» — ймовірно, маючи на увазі навмисну невідповідність між тим, що мозок очікує, і тим, що дає завдання — під час когнітивного тренування може посилити «перенесення». Перенесення — це святий Грааль тренування мозку: здатність покращень на тренувальному завданні переноситися на нетреновані, реальні когнітивні виклики.
Хоча конкретні деталі протоколу ще не оприлюднені, концепція ґрунтується на ідеї, що мозок найкраще навчається, коли його стимулюють трохи за межами зони комфорту. Вводячи контрольований розлад, тренування може змусити мозок адаптуватися гнучкіше, потенційно зміцнюючи нейронні мережі, що підтримують широкі когнітивні функції. Команда Стенфорду має на меті виміряти як біологічні маркери (наприклад, активність мозку), так і психологічні реакції (наприклад, мотивацію та залученість), щоб зрозуміти, як цей розлад впливає на навчання та перенесення.
Чому це важливо
Для тих, хто зацікавлений у підтримці гостроти розуму, це дослідження може мати значні наслідки. Сучасні програми тренування мозку часто показують покращення на тренованих завданнях, але мало користі для нетренованих здібностей. Якщо підхід «розладу» працює, це може призвести до більш ефективних програм тренування, які справді допоможуть людям з ЛКП — а можливо, і здоровим дорослим — краще мислити у повсякденному житті. Це також підкреслює важливість індивідуалізації тренування: те, що є «хорошим» викликом для однієї людини, може бути занадто легким або занадто складним для іншої. Акцент дослідження на біопсихологічних факторах підкреслює, що наші емоції та стан мозку відіграють роль у навчанні, а не лише самі вправи.
Що ви можете зробити
Ви можете застосувати цей принцип сьогодні: під час тренування мозку не повторюйте легкі завдання. Штовхайте себе до межі своїх здібностей, де ви робите помилки, але все ще можете досягти успіху з зусиллями. Ця «бажана складність» схожа на розлад, який Стенфорд планує вивчати. Спробуйте складнішу головоломку, ніж зазвичай, вивчіть нову навичку або змініть свій розпорядок, щоб тримати мозок у стані адаптації.
Джерело: Google News: IQ & cognition
Цікаво дізнатися про власний мозок? Пройдіть наш безкоштовний адаптивний IQ-тест або спробуйте 306 рівнів тренування мозку.